Того вечора єдине про що я шкодувала, так це про те, що ми гуляли самі, без нашого ліпшого друга ам.стафтер'єра. За образу Вольта, він готовий роздерти любого, хто посміє на нього навіть просто рикунти.
Правда коли я якось знову зустріла того пса з газдою і знову без повідка, я просто попередила, що як тільки він неаблизитьця до нас - то я буду відбиватись ногами, бо здоров'я і нормальний нервовий стан свого пса мені на багато дорожчий. Хоч по натурі я людина яка швидше насварить господаря, аніж вдарю тварину, бо прекрасно розумію, що тій собаці просто дуже не повезло попасти в руки саме до тих газдів. Та саме обідне те, що голи я гуляю з Вольтом, то мені можуть люди робити зауваження, що я вигулюю великого пса без намордника. А власникам таких собак - навіть слова не скажуть і спокійно йдуть мимо. Оце найбільш не справделиво(((
